CodeKY не просто продає предмети мистецтва, він створює простір для життя серед мистецтва. Він формує смак.
— Юліє, з чого почався CodeKY?
Колись усе почалося з дуже простої ідеї — мені хотілося, щоб люди закохалися в сучасне мистецтво, зацікавилися ним. Мені завжди був цікавий не сам витвір, а й людина яка принесла його в світ: її талан, історія, середовище, у якому вона створює, що її надихає.
Потім раптово для вміх нас змінився світ. Спершу пандемія, далі і в Україну, де моє коріння, прийшла війна. Український ринок практично зупинився, і з часом проєкт довелося поставити на паузу.
Але за цей час сама ідея стала глибшою.
Сьогодні CodeKY розвивається вже не тільки як майданчик лише для сучасного мистецтва, ми впрваджуємо спектр пропозицій на платформі для оформлення інтерєрів. Ми вибудували сучасну команду, я та мої партнери в проєкті, і завдяки нашим спільним зусиллям проєкт знову живе й розвивається. Також, під час вийни, нас підтримав міценат та колекціонер із Португалії Пауло Таварес
Ми створюємо простір, у якому мистецтво природно входить у щоденне життя.
— А як ви позіціонуєте сьогодні CodeKY? Платформа, маркетплейс, галерея?
Мабуть, жодне з цих визначень повністю нам не пасує. Так, на CodeKY можна знайти й придбати речі. Але мені ніколи не хотілося створювати просто ще один інтернет-магазин. Ми хочемо створювати середовище.
Тут зустрічаються мистецтво, предмети інтер'єру, меблі, світло, декор, вінтаж, resale, ювелірні вироби й аксесуари. Але нас цікавить не кількість категорій, а те, як вони поєднуються між собою. Ми не хочемо бути місцем, де багато всього. Ми хочемо бути місцем, де добре обрано.
— Ви говорите про вибір. Це і є ваша кураторська позиція?
Так. Мені цікаво не просто показати людині річ, а дати їй можливість її побачити.
Чому цей предмет тут? Хто його створив? Що в ньому особливого? Чому він добре виглядає саме в цьому просторі або поруч з іншою річчю?
Ми не хочемо диктувати: «Ось це красиво, а це ні». Нам цікавіше відкрити людині контекст і дати їй самій відчути різницю.
— Юліє, ви часто говорите про смак. Що для вас взагалі смак?
Смак — це не набір правил і не вміння відрізнити дороге від дешевого. Це здатність бачити пропорцію, якість, матеріал, світло, історію, талант.
І ще — здатність обирати не тому, що це модно чи заведено, а тому, що ти розумієш і відчуваєш, чому ця річ тобі близька.
Мені взагалі не хочеться диктувати людині смак. Мені хочеться дати їй можливість побачити більше.
І тут мені близьке слово «порода». Не походження. Не гроші. Не соціальний статус.
Порода — це те, що неможливо купити разом із дорогою річчю. Вона виявляється в манері говорити, дивитися, обирати, ставитися до людей, до простору, до речей. У натуральності та природності. У гідності. У здатності не доводити свою цінність.
— Чому для вас узагалі така важлива краса?
Тому що я не сприймаю її як прикрасу життя.
Краса для мене — це спосіб відчувати світ.
Вона може бути в картині, у старому кріслі, в архітектурі, у світлі, у тканині, в прикрасі або навіть у дуже простому предметі, але до якого є потяг серця.
Мені подобається, коли людина не просто оточує себе красивими речами, а починає їх помічати — матеріал, форму, вік, історію, руку майстра. Окреслювати ними простір у якому існує і який сам створює
Мабуть, тому мені важко розділяти красу й інтелект.
Інтелект дозволяє побачити більше, а краса дає цьому емоційний вимір.
— Тобто мистецтво для вас не існує окремо від щоденного життя?
Цілком точно.
Тому поруч із мистецтвом у CodeKY існує домашній декор, дизайн, вінтаж і resale предметів інтер'єру.
Ми не ділимо їх на «високе» й «другорядне».
Хороший предмет здатен розповісти про час, культуру, матеріал, технологію, автора й людину, яка його обрала.
Resale для нас теж не просто перепродаж. Це можливість продовжити історію хороших речей, повернути їх у сучасне життя й дати їм зустрітися з новою людиною і новим простором.
Ми хочемо створювати середовище, де мистецтво не існує окремо від життя, а дизайн не існує окремо від культури.
— А ще на CodeKY є ювелірні вироби й аксесуари. Це вже територія особистого стилю?
Так.
Ми представляємо користувачам прикраси й аксесуари, створені майстрами й дизайнерами: кастомні ювелірні вироби, сумки, паски, окуляри, шарфи й хустки.
Мені близьке поняття кутюру — але не у сенсі високої моди й подіуму.
Для мене поняття "кутюр" — це принцип унікальності. Коли річ створюється не для масового виробництва, а народжується з ідеї, майстерності й бажання зробити щось особливе. Іноді в єдиному екземплярі, іноді в дуже невеликій кількості.
Прикраса або аксесуар може бути самостійним твором мистецтва, частиною образу або предметом із власною історією.
Ми запрошуємо майстрів і дизайнерів презентувати на CodeKY свою творчість, а колекціонерів — відкривати нашій аудиторії рідкісні й цікаві прикраси зі своїх колекцій.
Так зустрічаються талант автора, річ і людина, здатна її побачити.
— На платформі CodeKY є й молоді художники. Ви впрвадили конкурс для молодих митців, це ваша меценатська діяльність, як проекту. Чому для вас цей напрям настільки важливий?
Тому що талант і можливість — не одне й те саме.
Ми запровадили Open Call для студентів художніх навчальних закладів, тому що хочемо знаходити талановитих авторів на самому початку їхнього професійного шляху та підтримати іх.
Іноді людині потрібен лише один шанс: щоб її побачили, презентували її творчість, познайомили з потрібними людьми, дали професійний контакт, допомогли зрозуміти, куди рухатися далі.
Мені хочеться, щоб CodeKY міг стати такою першою професійною точкою.
Ми разом із партнерами плануємо у майбутньому створити фонд підтримки молодих художників і залучити до цього меценатів, але це більш маштабні проекти майбутнього. Поки ми працюємо в межах платформи та її можливостей. Мені подобається думка, що одного дня ми зможемо сказати:
«Ми побачили їх до того, як їх побачив увесь світ».
— Виходить, навколо CodeKY поступово формується ціла спільнота?
Саме цього мені й хочеться.
Художник, молодий талант, дизайнер, майстер, колекціонер, куратор, людина, яка лише починає знайомитися з мистецтвом, меценат, команда CodeKY — усі ми можемо бути частиною цієї системи.
Не магазин навколо мистецтва, а спільнота навколо культури та у культурному середовищі
Щоб художник знаходив свого глядача, дизайнер — свого однодумця та замовника, колекціонер — того, кому справді цікава його річ.
І щоб людина, яка раніше думала, що мистецтво й дизайн «не для неї», раптом виявляла власний погляд і спробувала створити простір для себе, розкрити красу в собі.
— Юліє, яку роль у цій системі відіграєте ви?
Я авторка проекта. Мабуть, я генерую ідеї.
Мені подобається надихати та поєднувати.
Художника — з можливістю. Колекціонера — з тим, хто здатен оцінити його колекцію. Молодого автора — з професійним середовищем. Предмет — із простором, у якому він справді зазвучить.
Але CodeKY ніколи не був і не є проєктом однієї людини.
У мене є моє бачення, моя історія і мій погляд. Але проєкт існує завдяки людям, які працюють поруч та разом зі мною і вірять у нього. Саме команда й мої партнери перетворюють ідею на живу систему. Це наша спільна праця. Іх погляди і бажання також співпадають із моїм власним баченням
— Назва CodeKY пов'язана з вами особисто?
Так. У цьому сенсі CodeKY — мій особистий код: мій світ, естетика, смак, ставлення до краси й культури.
Але це не особистий блог і не простір, де я намагаюся нав'язати людям власне уявлення про прекрасне.
Мій погляд — це лише точка зору.
Мені набагато цікавіше, коли людина приходить у CodeKY, дивиться й поступово виявляє вже власний смак.
— Зараз CodeKY виходить за межі українського ринку, верніше ви вже продаєте у Франції, Іспанії, Італії?
Так. Війна швидко інтегрувала українських митців із європейськими інституціями та іх колегами. Час сьогодні диктує створення інтеграційних культурних проектів, що спонукає нас активніше створювати міжнародний простір для розвитку та розширення можливостей платформи.
Красиві речі ніколи не знали кордонів. А хороший смак — тим більше.
Мені хочеться, щоб CodeKY був місцем, де зустрічаються різні культури, епохи й сучасні автори.
— І що ви хочете, щоб людина відчула, заходячи на CodeKY?
Я хочу, щоб вона прийшла не лише з думкою: «Мені треба щось купити». Хочу, щоб вона зупинилася.
Побачила картину, крісло, світильник, прикрасу, стару річ, незвичайний аксесуар або цілий простір.
І подумала:
«О, це про мене».
Або навіть:
«Я ніколи раніше так на це не дивилася».
Покупка може стати результатом. Але для нас вона не єдина мета.
Мені набагато цікавіший момент, коли людина починає бачити світ трохи інакше.
— І все-таки, якщо попросити вас сформулювати CodeKY однією фразою?
Ми не продаємо вам красу.
Ми живемо в просторі краси і запрошуємо вас до нашого всесвіту.
І, мабуть, саме тому CodeKY для мене — не каталог речей.
Це запрошення у простір, де можна жити серед мистецтва, пізнавати талановитих людей, відкривати нові імена, знаходити речі з характером і поступово формувати власний погляд.
Ми не хочемо створювати уніформу смаку.
Ми хочемо дати людині можливість створити свій власний погляд.
Бо зрештою CodeKY — не про те, щоб сказати людині, що їй подобається.
Це про те, щоб допомогти їй одного дня самій побачити красоту творіння.